Ось і приїхали
Закинули свої речі на другий поверх лісництва, отримали у провідники старшого наукового співробідника заповідника "Горгани" і вирушили.
Йти було гарно, дощ теж вирішив скласти компанію туристам. Чи зраділи? Якщо провести дослідження фото - то неймовірно - всі раді дощу.
Дякуючи дощу, змогли вивчити - а скільки народу може влізти під один дощовик? А під два?
Все хороше рано чи пізно... трохи робить перерву. Призупинився і дощ. Майже сухі волоцюги (тобто туристи) змогли вийти на полонину... і дух захопило
У всій красі перед мандрівниками встали гори: Полянський (1593м.), Козій Горган (1616м.), Високі Скалки (1597м.)
Але фотосесію прийшлось швидко згортати - погода нагадувала - треба рухатись далі, підкорювати хребет Березовачку (1484м.)
Хребет підкорили, але одного учасника прийшлось винести на руках (на попередньому фото крайній зліва - чорний і кудлатий собака). Що героїчно (під дощем і громом) було здійснено нашим провідником - другий зліва. Усім (крім собаки) сподобалось підніматись мокрими кам'яними розсипами. Ну або майже всім...
Крім любовання карпатськими краєвидами група туристів віддала шану місцю загибелі полковника УПА Твердохліба (побували у бункері Грома)
Назад юні волоцюги бігли швидко - були голодні.
А в таборі чекала гаряча "зупа" приготовлена ... класною мамою
Події після повернення з горів (ніч з 2 на 3 червня) мабуть не всі учасники походу запам'ятали чітко. Було і сидіння біля вогнища
і гра у "Мафію". Дехто із "жайворонків" навіть спробував поспати цієї ночі. Але група "дятлів", що ... вивчали масштаб на картах... до шостої ранку, мабуть не дуже посприяли. Тому багато хто 3 червня очікував авто на Надвірну ось так
Чергова вилазка в гори завершилась... у вчителів збільшилась кількість сивини...
але це, мабуть не останній "крок"
Немає коментарів:
Дописати коментар