Йдем в гості до студентів в КНУ. Прийшли, тобто приїхали, після довгих переговорів і майже без обшуків нас пропустили в гуртожиток (а може ми терористи?)
Вікторія та Ігор організували нам гарячий чай і печиво, але головне - ознайомили із побутом студентів.
В приємній атмосфері дізнались про нові тенденції в розвитку студентського самоврядування, згадали кумедні випадки з минулого, "заселфились"...
і клятий годинник сказав, що пора їхати на лівий берег.
Ну і між іншим, коли проходили попри спортивний майданчик, знайшли бруси і заставили керівника віджатись скільки проспорив, а то уже хотів "забути"... треба тримати слово, ви ж учитель...
Після обіду і "виховної хвилинки" (кому треба зрозумів про що це) їдемо на екскурсію Києвом.
На екскурсії дізнаємось, що "Арка Дружби Народів" уже давно в народі має інше ім'я - "ярмо дружби".
Останню ніч у гуртожитку провели майже без втрат і дехто навіть трошки поспав.
27 березня - день нагородження, закриття, сліз від розставання і прощань.
Отримуємо свої дипломи і дипломи за треті місця із рук голови журі
радіємо за друзів-суперників із першими місцями, зокрема за Влада Іванчука із Волині
Фотографуємося на згадку із відомими людьми та друзями
Терміново збираємо речі і, прощаючись з усіма, рухаємось до вокзалу. На вокзалі починаємо бавитись у Джеймса Бонда
Здихавшись своїх "клунків", ідемо прогулятись столицею. Відвідуємо Володимирську гірку із захоплюючим краєвидом,
і київську Оперу,
і Золоті Ворота.
А між цими історичними об'єктами натикаємось на Василя Новака, минулорічного володаря 1 місця на МАН (тепер студента Могилянки). Ну і як Христина з ним не сфотографується? Новак зліва на фото.
Як виявилось потім, дещо від нього Христині передалось (напевно повітряно-крапельним шляхом). Про це в майбутньому розповімо, можливо і в недалекому.
А слова підійшли до кінця...
Немає коментарів:
Дописати коментар