Каченята померли зранку або Екстремальний туризм. Привал 2.

                    - Чи вважаєте ви ваше перебування на 

турнірі туризмом? (Член журі)

- Так, навіть екстремальним! 

(Гравець з Кропивницького)

Людям без надмірного почуття гумору

і високого рівня фантазії читати заборонено...

На 12 Всеукраїнський турнір у Дениші на Житомирщині прибуло 15 команд (6 із Харкова, 2 із Луцька, по одній із Житомира, Кропивницького, Миколаївщини, Херсонщини (м.Олешки), Сумщини (м.Конотоп), Луганщини і ми із Івано-Франківщини.

На жаль, система жеребкування не дала нам змоги зіграти із усіма командами, але із 5 харківськими ми зіграли. Особливо екстремально почувались у грі із командою "Перспектива" (двічі), де гравці із кулеметною швидкістю іноземною мовою (російською) доповідали щось напевно важливе, ми ж до кінця не зрозуміли.

Вразила нашу команду також екстремальна гра команди із м.Кропивницький, Команда із трьох бійців, без друкованих доповідей, досить гідно тримала удар. Приїхали ж вони грати за зовсім іншими правилами, але з гарним гумором витримали усі випробування.

Але найбільше нам запам'ятались... коти і собаки. Велика приблизно стоголова котячо-собача дружна отара, яка супроводжувала нас від місця проживання і до автобуса та назад. Декого з нашої команди прийшлось відтягувати від менших друзів майже силою... через кілька годин спілкування з нявкаючими собаками. Правда-правда. Не вірите?
Після втомлюючих боїв господарі запропонували нам вражаючі екскурсії в музей космосу та меморіальний Сергія Корольова. Правда ми залишились на Землі, на відміну від Лайки (перший ссавець-космонавт, якого навіть і не планували повертати на Землю).

Звичайно у музеях ми дізнались не тільки про собак-космонавтів, але і про життя Сергія Корольова та багато цікавого про історію космічних досліджень.

Також нам організували шикарну розважальну програму в Тетерівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Де нам запропонували цікавий концерт із виступом юних інспекторів руху, запросили взяти участь у різноманітних майстер-класах. І найголовніше - звідки ж трагічні нотки про каченят? А все дуже просто. Після майстер-класів господарі сформували з гостей дві різностатеві команди і "змусили" грати у гру на зразок новоканалівської "Хто зверху?". 

І одним із завдань - треба було досить швидко скласти оповідання, де всі слова починаються з однієї букви. Хлопці підійшли до завдання дуже творчо і склали оповідання знову ж на іноземній (російській) мові. Всі слова в цьому оповіданні починались на "У", розповідь велась про неймовірно важке життя та трагічну смерть "утят", тобто каченят. Короткий зміст цього сучасного оповідання жахів: після смерть матері "утки" каченят взяли в рабство "уральские угри" (гляньте на карту), де бідні каченята змушені були виконувати різні забаганки уральців. Зрештою не витримавши некачиних знущань, "утром усталые утята умерли" (зранку потомлені каченята померли).

Розповідь так розчулила господарів, що вони віддали перемогу хлопцям. Ну якось так ми це побачили. У кожного своя правда...

Далі нас чекало закриття турніру, нагородження за подвиги, а також дорога додому і цікава екскурсія холодною столицею у теплій компанії. Про це читати ТУТ.

"На жаль, доповідь завершено"(слова капітана команди).